Тривалість: 10 год.

Відстань: 200 км

Маршрут: Івано-Франківськ - Коломия - Пістинь - Івано-Франківськ

Екскурсійні об'єкти: маєток Святого Миколая в Пістині; в Коломиї - міська ратуша, центральна частина міста, музей писанки, музей історії міста Коломиї, музей Гуцульщини та Покуття.

Вартість: під запит

Опис:

 У мальовничому куточку Покутсько-Буковинських гір, який є чи не найдивовижнішим регіоном України, з ласки Божої на окраїні села Пістинь Косівського району на території Національного природного парку «Гуцульщина» з 2004 року активно діє «Маєток Святого Миколая».

19 грудня 2006 року гостинно відкрито перший будиночок комплексу «Маєток Святого Миколая», зроблений з дерева в оригінальному гуцульському стилі. У ньому облаштовано робочий кабінет та світлицю Святого Миколая, де він разом із своїми помічниками працює без вихідних цілий рік, а 19 грудня запрягає коней і на санях виїжджає з Маєтку, щоб розвезти дітям подарунки. Якщо йому по дорозі трапляються хлопчики й дівчатка, він обов’язково зупиняється, розпитує їх про добрі вчинки, що вони зробили, а тільки потім дає подарунок. А за нікчемні вчинки соромить.

У Маєтку Святого Миколая відкрито також майстер-клас дитячої іграшки, кімнату-музей новорічно-різдвяної іграшки. Святкові листівки, різнобарвні ліхтарики та багато ялинкових іграшок прикрашають кімнату. Тут можна побачити, як люди з давніх часів вітали одне одного з Різдвом Христовим та Днем Святого Миколая. Іграшкові Діди Морози та Санта Клауси зайняли цілу полицю. Вони були виготовлені в різних країнах світу і надіслані до Маєтку в подарунок. Під стелею яскраво світиться люстра, прикрашена сріблястими скляними фігурками ангелів-охоронців. Тут є також кімната-музей природи, яка розповідає про тварин та рослини мальовничих Карпат. А у кімнаті відпочинку можна зручно розміститися на різьблених дерев’яних лавах, визирнути у віконце і ще раз полюбуватись незабутньою природою цього прекрасного місця. В майстер-класі всі бажаючі можуть власними руками зробити для себе іграшку із спеціальних заготовок, оволодіти найрізноманітнішими видами народних ремесел: різьбою та інкрустацією, писанкарством, вишивкою, килимарством, гончарством, мосяжництвом, бондарством та іншими. (http://mykolaj.if.ua/)

Історія стародавньої Коломиї, особливо її долітописна доба, сягає у глибину тисячоліть. Археологи виявили на околицях сучасного міста пам'ятки, які підтверджують, що майже 6 тис. років тому у цій місцевості жили племена, які залишили після себе відому трипільську культуру. Археологічні знахідки разом з пісенними джерелами засвідчують, що Коломия належить до найдавніших галицьких міст. Перша літописна згадка про неї в Галицько-Волинському літописі під 1241 році: "... не можеши отдати ю сима, яко велиции князи держать сию Коломию на роздавание оружникам..."

Хоча, звичайно ж, місто виникло задовго до першої згадки документів про нього. Була тут і фортеця на горі над Чорним Потоком, від якої до нашого часу нічого не залишилося. Замок відновили вже за польського панування (Коломия увійшла до Речі Посполитої в середині XIV столітття). Але розмістилася твердиня вже не на пагорбі, а в районі теперішньої коломийської ратуші. Це був так званий "Старий двір".

1405 року місто отримало Магдебурзьке право, а вже за 6 років тут захазяйнували волохи: місто і все Покуття було продане на 25 років молдавському господареві Олександру - як бакшиш за обіцянку виступити на боці Польщі проти сусідньої Угорщини. Дипломатичні ігри, де пішаками були прості жителі міста... 

В 1490 році Коломийський замок пав перед 10 000 бунтівників повсталого Івана Мухи. А наступні 150 років були чи не найважчим в історії Коломиї. Напади татар, турків, волохів практично щороку грабували місто. Тільки палала Коломия в 1502, 1505, 1513, 1520, 1531, 1589, 1594 роках. Не дивно, що з тих часів так мало збереглося міських споруд - лише дерев'яна церква на цвинтарі, і все. Під час одного такого нападу було зруйновано домініканський монастир над Прутом, а ченці були повішані на хрестах кляшторного цвинтаря.

Площа Ринок за Середньовіччя відрізнялася від знайомої нам тепер. Це був великий незабудований майдан з ратушею посередині. У 1865 році пожежа знищила давню ратушу (з усім магістратським архівом) і більшу частину кам'яниць навколо Ринку. 1877 року звели нову ратушу, вибравши для цього дуже незвичне розташування: на розі. Більше в Україні немає жодного магістрату, щоб стояв впівоберта до головної площі. На тому місці, де б мала стояти - за традицією - ратуша - звели будинки для погорільців.

Як і багато інших прикарпатських міст, Коломия багатіла на солі. Сіллю торгували, сіль добували в селах біля міста. У 1565 році в місті було 50 зваричів солі. А ще місто було чималим транзитним пунктом на шляху до Львова чи Києва. У Коломиї в 1565 році було 150 пекарів тоді як в Белзі - 34, Холмі - 52, Львові - 53, Кам'янці - 63. Місто мало особливі привілеї, які забороняли купцям під загрозою втрати товару торгувати по селах, а виключно тільки в Коломиї. Більше того! Купцям категорично забороняли обминати Коломию. Подібні привілеї були на торгівлю сіллю, а також на право користування на ярмарку тільки коломийською вагою.

Старовинне місто покаже Вам свою історію - величний парафіяльний костел у стилі бароко, який було споруджено 1775 року, військові казарми, ратушу та магістрат, костел єзуїтів, гімназію і скарбничий уряд, будинок товариства "Сокіл" і колишню школу уршулянок, залізничний вокзал та Свято-Михайлівську церкву, а також перлину дерев'яної архітектури — Благовіщенську (або Спаську) церкву в  Коломиї, яка збудована 1587 року, відому ще й своїм чудовим іконостасом та дзвіницею,  а також унікальний музей писанки, музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, музей історії міста Коломиї.